16 квітня відбувся вебінар «Заборонена наука: трагедія української педології 1930-х років. Одеський сюжет».

Це третя подія з циклу «Педагоги Одещини в історії української освіти» – спільної ініціативи Педагогічний музей України та Центру освітніх ініціатив Одеської академії неперервної освіти.

З вітальним словом виступила проректор з науково-педагогічної та соціально-гуманітарної діяльності Одеської академії неперервної освіти Оксана Кузнєцова. Вона зауважила, що тема складна і принципова. Йдеться про вилучення цілого напряму знання з освітнього простору. Тривалий час педологія залишалася в межах вузького професійного кола – у дослідженнях, фондах і архівах. Вперше ця тема прозвучала для широкого кола педагогічної спільноти області як частина нашої історичної пам’яті і водночас досвід, який може бути актуальним сьогодні.

Педологія – міждисциплінарна галузь, що розглядала дитину цілісно: як поєднання фізіологічних, психологічних, соціальних і медичних чинників. У 1920-х роках, після війни та революцій, саме такі підходи були відповіддю на виклики часу: як зрозуміти дитину, її розвиток і стан у зміненому світі, зокрема в умовах масової безпритульності. Саме тому історія педології в одеському контексті – це про інтелектуальний і практичний досвід, який був перерваний, але не втратив значення.

У виступах спікерів ці питання розкривалися крізь різні оптики:

• Олександр Міхно – директор Педагогічного музею України – ознайомив із джерелами з колекції Педагогічного музею України як основою для повернення педології до наукового обігу;
• Людмила Саєнко – завідувачка науково-педагогічної бібліотеки Академії – звернула увагу на бібліотечні фонди Одеси як на носії цієї пам’яті;
• Тамара Янченко – завідувачка кафедри педагогіки і методики викладання історії та суспільних дисциплін Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка – окреслила діяльність одеських педологів у контексті епохи;
• Валерій Левченко – професор кафедри соціальних та гуманітарних дисциплін Одеського національного морського університету – крізь біографію постаті Миколи Тарасевича показав людський вимір цієї історії.

У підсумку стало зрозуміло, що йдеться не тільки про «заборонену науку», а про досвід, який сьогодні потребує прочитання та переосмислення.

Дякуємо всім учасникам вебінару, а також дякуємо особисто Ользі Василівні Сухомлинській за увагу, щиру зацікавленість та підтримку.