Історія
Сторінки історії КЗВО "Одеська Академія неперервної освіти Одеської обласної ради"
В кінці ХІХ століття прогресивні педагогічні діячі дійшли висновку, що якість діяльності школи залежить від кваліфікації вчителя, яку він може підвищити в результаті активної участі в методичній роботі. З цією метою ще в Російській імперії проводилися семінари, методичні наради, з’їзди вчителів.
У 20-х роках ХХ століття були створені методкабінети, в округах – учбово-методичні комісії. Основною формою роботи з вчителями було визнано колективну гурткову роботу. Система підвищення кваліфікації працівників освіти на місцях включала округові та районні курси і семінари. Окружні учбово-методичні кабінети розробляли плани і програми підвищення кваліфікації вчителів, які використовували при плануванні роботи районні методичні бюро та керівники методичних гуртків.
Пізніше на рівні районів було створено районні методичні кабінети, а на обласному – області методичні кабінети.
В кінці 30-х років ХХ століття стало зрозуміло, що обласні методичні кабінети не можуть виконати великий обсяг роботи з питань
підвищення кваліфікації всіх вчителів області. Тому Постановою Ради народних комісарів УРСР від 17 серпня 1939 року «Про організацію обласних інститутів удосконалення вчителів» було створено новий заклад, який би займався питаннями підвищення кваліфікації вчителів.
Ще раніше, в порядку проведення експериментальної роботи наказом Народного Комісаріату освіти №1203 від 21 лютого 1939 року було затверджено «Положення про обласні інститути удосконалення вчителів».
Одеський обласний інститут удосконалення вчителів було створено у вересні 1939 року, трохи раніше такі інститути були організовані в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку(Сталіно), а відповідно до наказу НКО України №512 від 9 лютого 1940 року вони були створені в усіх областях України.
Довгим і складним був шлях розвитку Одеського інституту. Першим його директором за деякими даними було призначено 43-річного Івана Трохимовича Снісаренка, а завідуючою кабінетом педагогіки авторитетного 35-річного методиста Ніну Георгіївну Каушан.
Всього в штатному розкладі інституту було 12 посад. Розміщувався інститут в приміщенні середньої школи №58.
З перших днів створення інститут став центром методичної роботи, головним призначенням якого було підвищення кваліфікації вчителів.
Він перейняв все краще, що було напрацьовано на той час в обласному шкільному методичному кабінеті, заснованому ще в 1932 році при утворенні Одеської області і органів управління освітою. В той час робота обласного методичного кабінету щодо керівництва низовими осередками здійснювалася переважно через наради та конференції, які мали певні цільові установки. В основному на таких заходах підводилися підсумки методичної роботи в окремих регіонах, закладах освіти та здійснювалось поширення їх досвіду серед широкого
загалу вчителів.
Використовуючи набути досвід, вперше на обласному рівні 21 серпня 1940 року було проведено науково-методичну конференцію вчителів
з питання «Основні принципи методики проведення письмових робіт». З доповіддю на конференції виступив завідуючий кабінетом мов та літератур Олексій Дмитрович Щербина. Така організація методичної роботи задовольняла на той час органи освіти, вчителів, батьківську громадськість і була могутнім засобом підвищення продуктивності праці педагогічних працівників.
Але йшов час, розвивалося суспільство, ускладнювалися виробничі процеси на фабриках і заводах, а рівень знань вчителів фактично не змінювався. Таке становище негативно відбивалося на рівні знань випускників шкіл. Суспільство вимагало від учителів більш високої професійної майстерності. У зв’язку з цим необхідно було вирішувати питання про систематичну роботу вирішувати питання про
систематичну роботу з підвищення кваліфікації. Цю роботу в межах Одеської області було покладено на новостворений інститут удосконалення вчителів. Колектив інституту, використовуючи досвід обласних інститутів удосконалення вчителів, створених
в 1932-1937 рр., розпочав розробку навчальних планів щодо підвищення кваліфікації вчителів різних спеціальностей. На основі цих планів влітку 1941 року, вперше в Одеській області, були сплановані літні курси підвищення кваліфікації вчителів початкових класів, української і російської мов, математики, історії, географії, біології і хімії. Але робота на літніх курсах була перервана війною.
Керівництво інститутом прийняла на себе Ніна Георгіївна Каушан, на плечі якої лягла важка робота по збереженню інституту.
Складалися плани з евакуації інституту, але фактично його було знищено з приходом в Одеси німецько-румунських окупантів.
Під час окупації Одеси на території Трансністрії, куди увійшла Одеська область, було закрито всі школи.
Згодом в Одеській області румунськими властями були відкриті ліцеї іноземних мов, православний ліцей та деякі школи,
але їх знову зачинено після розгрому німецько-фашистських військ в районі Курська і Орла.
1 вересня 1943 року навчальний рік розпочався в багатьох сільських і міських школах.
В них працювало 5876 вчителів, навчалося 149698 учнів. Але ніяка методична робота з вчителями не проводилась.
Вона відновилася лише після звільнення Одеської області від німецько-румунських окупантів.
Наша Академія сьогодні
Історія Одеського обласного інституту удосконалення вчителів свідчить про його постійне прагнення до удосконалення, до упровадження нових форм і методів роботи. У зв’язку з початком реформування всієї освітньої галузі виникла нагальна потреба змін у підготовці професійного розвитку педагогічних працівників. Тому і постала гостра необхідність реорганізації Одеського обласного інституту удосконалення вчителів, який функціонував з вересня 1939 року, в нову структуру регіону з широким спектром освітніх послуг - у Комунальний заклад вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради».
У 2018 році Комунальний заклад вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» не лише змінив назву і структуру, але й функції та філософію, яка вносить певні зміни у формування освітньої політики регіону.
Відповідно до чинного законодавства у 2019 році було проведено вибори ректора академії. Трудовий колектив академії обрав своїм керівником Задорожну Любов Кирилівну, кандидата філософських наук, яка працює у закладі з 1992 року.
Робота академії спрямована на задоволення інтересів педагогічних працівників у професійному зростанні, забезпеченні потреб регіону у кваліфікованих педагогічних кадрах, розвиток інформаційно-освітнього простору, підвищення результативності наукової діяльності. Запроваджено нову систему проведення курсів підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, наукові та освітні заходи, зокрема: перепідготовка вчителів, які викладають предмети не за фахом, супровід дистанційних центрів в опорних школах, дистанційне навчання вчителів, створення відкритого освітнього простору, забезпечення права вчителя на вибір персоніфікованого професійного зростання, сприяння вибудові партнерських відносин школа – влада – громада, спрямування послуг на розвиток соціальної сфери - соціальним працівникам, працівникам культури, органам управління територіальних громад.
Науково-педагогічними працівниками академії реалізується Концепція регіонального розвитку освіти в Одеській області, яка передбачала науковий, методичний та інформаційний рівень підтримки регіональних проектів та програм, на той час єдиних в Україні, як «Учитель +» та «Нове покоління вчителів для української школи».
Нові соціальні умови та ідеї розбудови освіти спонукали до кардинальних змін: залучення до роботи молодих науковців, креативних фахівців з різних галузей, особливо з інформаційно-комунікаційних технологій.
Здійснено реставрацію однієї з будівель академії ( провулок Нахімова,8) та створено на її базі відкритий освітній простір, учительський ХАБ, освітньо-ресурсний центр інклюзивної освіти та тренінговий центр для вчителів, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами.
Створення відкритого освітнього простору в Одесі дало можливість забезпечити право вчителя на вибір персоніфікованого професійного зростання (лише вільна//відповідальна людина може бути прикладом//формувати вільну//відповідальну особистість).
Сьогодні вільний освітній простір УЧИТЕЛЬСЬКИЙ ХАБ - це перша і єдина платформа на базі державної інституції – Академії неперервної освіти – ключовою ідеєю якої є реальна відкритість для діалогу всіх, хто робить вклад в освіту та функціонування її на засадах державно-громадського партнерства. Щоденно відвідувати ХАБ можуть більше 200 учасників різноманітних тренінгів, семінарів, майстер-класів.
Створено освітній комп’ютерний центр, як один із комунікаційних майданчиків з новими ідеями, контактами, тематикою актуальних дискусій, що вже став початком нової альтернативної освіти в регіоні.
Комплексна освітня підготовка педагогічних працівників за новими державними стандартами, напрямами інноваційної освітньої діяльності як всеукраїнського, так і регіонального рівнів здійснюються через:
Центр дистанційної освіти (на основі центру дистанційної освіти реалізовуватимуться проекти: «Internet–school» (підтримка обдарованих дітей), «Учитель+»);
Інноваційну лабораторію початкової освіти (проєкт «ДО-НУШ», забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти в контексті Нової української школи);
Лабораторію STEM – освіти;
Інклюзивно-ресурсний центр ( «Сприймаємо і спільно діємо» (суспільний проєкт, спрямований на залучення всього суспільства через соціальну рекламу, мас-медіа, навчання для усвідомлення потреб кожного).
Сьогодні академія - це інформаційно-ресурсний центр і електронна бібліотека, сучасні тренінгові зали та музей освіти Одещини.
Структурними підрозділами академії є : кафедра методики викладання і змісту освіти, кафедра педагогіки та освітнього менеджменту, кафедра освітньої політики, кафедра психології, соціальної роботи та інклюзивної освіти, кафедра дошкільної і початкової освітита відділи:професійної підготовки та післядипломної освіти,інвестицій, маркетингу та моніторингу,інформаційно-ресурсного забезпечення, освітньо-наукової підготовки, науковий, відділкадрів, охорони праці та безпеки життєдіяльності, які забезпечують неперервну педагогічну освіту керівних кадрів та педагогічних працівників закладів освіти, підвищують їх особистісні та професійні компетентності з урахуванням вимог державної та регіональної політики в галузі освіти, використовуючи при цьому нові інноваційні технології.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України
від 30.10.2019 року №975-Л «Про ліцензування освітньої діяльності», з метою розширення освітньої діяльності із започаткування підготовки здобувачів вищої освіти другого ( магістерського) та третього ( освітньо - наукового) рівнів при академії відкрито магістратуру та аспірантуру за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. У рамках даної спеціальності в магістратурі реалізуються такі освітньо-професійні програми: «Педагогіка середньої освіти », «Педагогіка вищої школи», «Освітній менеджмент у педагогічних системах».
Академія та заклади освіти Одеської області беруть активну участь у міжнародних програмах та проєктах, що сприяє входженню їх в освітній європейський простір.