Власне, про те, як їх долати, про готовність долати виклики, пов’язані з практичною реалізацією Державного стандарту базової середньої освіти, йшлося під час зустрічі.

Любов Задорожна поділилася досвідом організації учительського ХАБу, адже саме з її ініціативи та підготовки став діяти перший і єдиний в Україні вільний освітній простір на базі очолюваного нею закладу післядипломної педагогічної освіти (odessaedu.net). Презентовано також напрацювання Одеської академії неперервної освіти у рамках проєктів з інклюзивної освіти, децентралізації освітньої галузі. Ярослав Сивохоп, своєю чергою, представив кращі практики діяльності ЗІППО, а також спільні з одеськими освітянами здобутки у рамках міжнародних проєктів попередніх років.

Керівники обговорили також особливості організації підвищення кваліфікації педагогів, пов’язані з реалізацією інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти»; обмінялися думками щодо ефективного використання освітньої субвенції у 2021 році.

У зоні особливої уваги закладів післядипломної педагогічної освіти – захист та створення умов для подальшого утвердження й розвитку української мови як державної (у лютому 2021 року 26 закладів ІППО України підписали Меморандум про співпрацю з Уповноваженим із захисту державної мови, метою якого є консолідація зусиль, спрямованих на це).

Створення експозиційних просторів (ЕП) «Українська мова у закладі освіти» (положення про ЕП затверджено Президією НАПН України 17 червня 2021 року) є одним із багатьох чинників, що сприятимуть популяризації мови й стимулюватимуть пошукову, науково-дослідницьку, краєзнавчу, літературну діяльність. Вже сьогодні такі простори, за словами Любові Задорожної, створюються на Одещині, зокрема і в «Одеській академії неперервної освіти», яка 12 серпня 2020 рокурозгорнула першу експозицію створеного Музею освіти Одещини. Ярослав Сивохоп поділився планами щодо створення подібного музею на базі ЗІППО й показав його перші експонати: раритетні літературні та публіцистичні видання, архівні записи про перші олімпіади з української мови в Закарпатському краї, а також матеріали «Українське слово, музика, література в столиці Словаччини Братиславі» (1961 – 2020 рр.), ретельно упорядковані і переданівдовою видатного українця Юрія Августина Шерегія.

Керівники обох закладів радилися щодо вирішення різних завдань, які сьогодні стоять перед післядипломною педагогічною освітою. Звісно, труднощі неминучі, адже до сьогодні на законодавчому рівні залишаються невирішеними питання процедури ліцензування закладів системи ППО, повноваження в умовах децентралізації, зрештою статусу. Водночас, і Ярослав Сивохоп, і Любов Задорожна висловили сподівання, що потенціал, яким володіють заклади післядипломної педагогічної освіти, – а це сотні висококваліфікованих, досвідчених педагогічних і науково-педагогічних працівників, – дозволяє не тільки справитися з викликами, а і привести українське суспільство до омріяної високої розвиненості.