Говорили про освітянську історію через призму сьогодення та шукали корені сучасних подій в історії. Ділилися спостереженнями, як наша історія, література, мистецтво розвиваються сьогодні, як вести культурний діалог із собою, оточенням, дітьми. Говорили про ідентичність. Як підкреслила одна з учасниць, це була не просто екскурсія чи лекція, а справжня психотерапевтична практика.

Цей зворотній зв’язок свідчить про те, що дотик до культурної та історичної спадщини надихає, зцілює, відкриває нові ресурси — особисті, професійні, творчі.

Ми переконані: живе спілкування в змістовному середовищі, особливо в нашому відкритому освітньому ХАБі, наповненому сенсами, є джерелом конструктивних ідей, підтримки та внутрішнього оновлення.

Дякую пані Анастасії за світлини.