ДНК Академії: локальні простори

Запрошуємо вас дізнатися більше про унікальні проєкти, які активно розвиваються в Академії. Це локальні простори, де народжуються ідеї, працюють талановиті люди, формується унікальне академічне середовище.

Сьогодні ми пропонуємо вам зазирнути за лаштунки виставкової зали Академії. Тут ми повертаємо з тіні імена, які щоденною працею в шкільних аудиторіях навчали та виховували покоління минулого.

Петро Іванович Ніщинський (1832-1896) — видатний український композитор, поет і перекладач. Його ім’я пов’язане з хоровою поемою «Закувала та сива зозуля», що давно стала частиною українського культурного коду.

Саме Ніщинському належать перші в Україні переклади античної класики: «Антігони» Софокла, «Одіссеї» та шести пісень з «Іліади» Гомера.

Але є й інша, менш відома сторона його життя — освітня.

Понад три десятиліття Петро Ніщинський присвятив навчанню молоді. Він викладав грецьку мову в Одеській другій чоловічій гімназії у 1860-1875 та 1882-1888 роках. Також працював в Ананьївській жіночій гімназії та прогімназії (1865-1871) та Бердянській чоловічій гімназії (1888-1890).

Практично у кожному з цих закладів він не тільки навчав, а й створював хори, писав підручники, формував освітній простір свого часу. Його педагогічна діяльність була продовженням творчості — з глибиною й любов’ю до української культури.

У 1882 році Ніщинський опублікував «Історичну записку про Одеську Другу гімназію» — унікальне джерело для дослідників історії освіти Півдня України.

А в 1976 році, в місті Ананьїв на Одещині, де він свого часу викладав, було встановлено пам’ятник Петрові Ніщинському (скульптор – П. І. Кравченко).