#(Не)конференція «Мистецтво навчати(ся) жити»//Відкрита студія вчителів громадянської та історичної освітньої галузі//панель Б «Освітній процес: баланс безпеки та якості»

Вчителі громадянської та історичної освітньої галузі долучилися до (не)конференції «Мистецтво навчати(ся) жити». Робота відкритої студії панелі Б «Освітній процес: баланс безпеки та якості» стала майданчиком для діалогу та натхнення педагогів Одещини.

Одним із ключових фокусів зустрічі стало переосмислення сучасної освіти як простору ціннісного розвитку. Спікер Оксана Левчишена, проректор з науково-педагогічної та методичної діяльності КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», кандидат історичних наук, акцентувала увагу на важливості формування «життєвої компетентності» – здатності діяти з внутрішньою орієнтацією на етичні принципи та суспільне благо. У цьому контексті освіта постає не лише як передача знань, а як середовище, що формує світогляд, моральну чутливість та готовність до відповідального вибору. Саме цінності – такі як повага, гідність, справедливість, солідарність – стають фундаментом для розвитку критичного мислення, емпатії та активної громадянської позиції.

Під час обговорення учасники студії зазначили, що формування ціннісних орієнтирів у молоді потребує цілеспрямованих освітніх практик, що поєднують емоційне залучення, критичне осмислення та досвід співтворення. Серед таких вони назвали – рефлексивні діалоги, етичні дилеми, симуляції суспільних процесів, проєктну діяльність із соціальним змістом, а також інтеграцію історичних і тем через призму людської гідності та спільного блага.

Про необхідність реалізації нових піходів у розвитку здатності здобувачів освіти адаптуватися до змін, діяти відповідально з орієнтацією на демократичні цінності, солідарність і активну участь у житті громади зазначив спікер Вячеслав Майорський, доцент кафедри філософії освіти КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», кандидат педагогічних наук, Заслужений вчитель України. Адже формування таких орієнтирів у молоді є запорукою сталого демократичного суспільства, де кожен здатен не лише адаптуватися до змін, а й діяти на благо спільноти.

У межах роботи відкритої студії (не)конференції Наталією Орел, методистом з історії та громадянської освіти видавництва «Ранок», було висвітлено тему «Мистецтво навчати і навчатися: сучасні інструменти вчителя історії». Спікер наголосила на багатовимірній ресурсності сучасного освітнього процесу, підкресливши, що одним із ключових інструментів є якісні підручники та навчально-методичні матеріали, які надають можливість не лише передавати знання, а й формувати цілісне бачення світу. Зокрема, було акцентовано, що у підручниках для 8 класу історія постає як шлях до пізнання минулого людства. А через дослідження історичних процесів учні відкривають для себе логіку розвитку цивілізації, вчаться осмислювати досвід поколінь і формувати власну ціннісну позицію. 

Окремо на студії було представлено можливості освітньої платформи IЗЗI – сучасного цифрового середовища, яке забезпечує методичну підтримку педагогів, інтерактивні інструменти для урізноманітнення уроків, ресурси для проєктної та дослідницької діяльності учнів, а також зручний доступ до актуальних матеріалів у цифровому форматі. Педагоги зазначили, що ця платформа сприяє створенню динамічного освітнього простору, де знання поєднуються з творчістю, рефлексією та практикою.

Спікер Олександр Желіба, доцент кафедри політології, права та філософії історико-юридичного факультету Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, кандидат педагогічних наук, зауважив, що для успішного навчання необхідне поєднання графічної наочності, інтеграції українського та світового історичного контексту, а також емоційно-ціннісне осмислення минулого, що дозволяє учням не лише засвоювати факти, а й глибше розуміти мотивації історичних діячів, моральні дилеми епохи та зв’язок подій із сучасністю. Особливу увагу приділено важливості розвитку критичного мислення, формуванню громадянської позиції та навичок співпраці через використання інтерактивних методів – рольових ігор, дискусій, аналізу джерел, візуальних схем і проєктної діяльності. Історія в такому викладі постає як живий простір діалогу, що формує світогляд, пробуджує емпатію та надихає на усвідомлене майбутнє, вкорінене у цінностях гідності, свободи та відповідальності.

Зустріч педагогів громадянської та історичної освітньої галузі Одещини у межах роботи відкритої студії (не)конференції «Мистецтво навчати(ся) жити» сприяла утвердженню культури рефлексії, партнерства та лідерства, заснованого на цінностях. Ці принципи були представлені як фундамент сучасної освіти, що формує не лише знання, а й глибоку людяність, здатність до співпереживання та відповідального буття.

Ресурси для вчителів до 2025/2026 навчального року та презентаційні матеріали спікерів відкритої студії вчителів громадянської та історичної освітньої галузі освітньої галузі//панель Б «Освітній процес: баланс безпеки та якості» (не)конференції «Мистецтво навчати(ся) жити» розміщено на сайті «Школа в цифровому світі» за покликанням: https://itschool.oano.od.ua/uk/site/nekonferentsiya-mistetstvo-navchatisya-zhiti--1.html

Мистецтво навчати(ся) жити – мистецтво діалогу й формування цінностей!

Бажаємо життєвої й професійної наснаги у 2025/2026 навчальному році, вам, вчителі історії та громадянської освіти! Разом плекаємо майбутнє України!