«Надолуження освітніх втрат: дослідження мовлення та інструменти подолання».
Учасники обговорили причини виникнення освітніх втрат, які мають комплексний характер і пов’язані з безпековими умовами, обмеженим доступом до очного навчання, психоемоційним навантаженням та змінами мовного середовища.Завідувачка Центру практичної психології та соціальної роботи КЗВО «Одеська академія неперервної освіти» Вікторія Лістова взяла участь в експертному колі «Надолуження освітніх втрат: дослідження мовлення та інструменти подолання».
Захід об’єднав представників державного сектору, громадських організацій та міжнародних партнерів з метою пошуку ефективних підходів до подолання освітніх втрат в умовах сучасних викликів.
Учасники обговорили причини виникнення освітніх втрат, які мають комплексний характер і пов’язані з безпековими умовами, обмеженим доступом до очного навчання, психоемоційним навантаженням та змінами мовного середовища.
У фокусі дискусії перебувало питання системного підходу до відновлення освітнього процесу, що передбачає поєднання навчального, психоемоційного та організаційного компонентів.
Особливу увагу було приділено ролі мовленнєвого розвитку як базового чинника успішного навчання дітей.
За результатами представлених досліджень, рівень володіння українською мовою безпосередньо впливає на здатність учнів сприймати та засвоювати навчальний матеріал.
Зокрема, було наголошено, що недостатній рівень активного словникового запасу призводить до значних втрат інформації під час навчання.
Учасники заходу відзначили, що проблема освітніх втрат набула глобального характеру ще під час пандемії COVID-19, однак в умовах війни в Україні вона суттєво загострилася.
Окремим напрямом обговорення стало впровадження міжнародного досвіду в українську освітню практику.
Зокрема, було підкреслено необхідність переходу до нових освітніх стратегій, адаптованих до умов нестабільності.
Під час зустрічі було презентовано результати дослідження, проведеного серед учнів початкової школи, що дозволило визначити ключові прогалини у розвитку мовлення.
Також було представлено комплексні освітні матеріали, спрямовані на подолання освітніх втрат з української мови, математики та курсу «Я досліджую світ».
Розроблені посібники орієнтовані на гнучке використання незалежно від класу навчання, що дозволяє враховувати індивідуальні освітні потреби дітей.
Учасники підкреслили, що надолуження освітніх втрат не може розглядатися як короткострокова діяльність.
Натомість це має бути системна робота, що поєднує забезпечення доступу до освіти, підвищення якості навчального процесу та підтримку психоемоційного стану дитини.
Вікторія Лістова долучилася до професійного обговорення, акцентувавши увагу на важливості психологічного супроводу як невід’ємної складової подолання освітніх втрат.
У межах дискусії було підкреслено значення міжвідомчої взаємодії та партнерства між освітніми установами, громадськими організаціями та міжнародними інституціями.
Захід став платформою для обміну досвідом, презентації ефективних практик та формування спільного бачення подальших кроків у подоланні освітніх викликів.
Отримані напрацювання мають потенціал для впровадження в освітній процес на регіональному рівні.
Участь у подібних експертних заходах сприяє підвищенню якості психолого-педагогічного супроводу та розвитку сучасних підходів до підтримки дітей в умовах війни.




